Долі наших випускників. Іванов Олександр, випуск 2014 року
Складно переоцінити важливу роль викладачів і закладу освіти в житті кожної людини. Ми часто чуємо позитивні відгуки про наш коледж, слова вдячності від випускників і батьків, бачимо щасливі усміхнені обличчя наших студентів. Але приємною несподіванкою для коледжу став лист від випускника 2014 року Іванова Олександра, який навчався за спеціальністю «Буріння свердловин». Ми вирішили його опублікувати (з дозволу автора) в підтвердження того, що наші зусилля у розвитку і навчанні молодого покоління не марні, а наші випускники – високопрофесійні фахівців, справжні майстри своєї справи.
З його історії розпочинаємо цикл публікацій про долі наших випускників. Тож, якщо вам є що розказати пишіть нам свої історії і ми обов’язково їх опублікуємо.
Весь цей цікавий шлях почався ще з підготовчих курсів, де я познайомився з викладачем математики Людмилою Василівною Кізь, саме вона мені сказала «Олександре, ти будеш тут навчатися». Це саме та людина, яка в той час дала мені змогу повірити в себе та на яку я міг покластися в період всього навчання у технікумі.
Вступивши до Полтавського нафтового геологорозвідувального технікуму, за невеликий період навчання я зрозумів, що саме цей заклад освіти зробить з мене освіченого фахівця. Це був саме той заклад, який мав усе необхідне, аби зробити людину щасливою та розумною. У ньому зовсім інакша атмосфера. Я зовсім не помітив як пролетіли роки навчання. Пам’ятаю своє перше враження: незнайомі люди, паніка, тому що не можна знайти аудиторію. Але до всього звикаєш, завжди є люди, які готові тобі підказати та допомогти.
Що ж до предметів та викладачів, то скажу відверто, у коледжі працюють досвідчені та дуже класні викладачі, які зможуть своїм предметом настільки зацікавити, що хочеться дізнаватись все більше і більше. Особливо мені запам’ятався найперший предмет мого фаху «Вступ до спеціальності» який викладав тодішній завідувач бурового відділення Володимир Олексійович Кізь – суворий та вимогливий викладач. Також незабутнє – це перша наша спільна діяльність з щомісячною звітністю з моїм куратором Юрієм Анатолійовичем Климком, оскільки я був старостою групи. Що для мене, що для нього це все було вперше, саме це нас дуже зблизило. До речі, саме Володимир Олексійович призначив мене старостою. От так і стали для мене ці два чоловіки наставниками, вихователями, викладачами та справжніми друзями.
Окрім навчання, студентське життя запам’яталося великою кількістю художніх та спортивних заходів. Я вважаю, що кожен студент повинен в усьому брати активну участь, а не тільки бути спостерігачем. Треба користуватися шансом та можливостями, проявляти себе, адже потім на нас чекає доросле, зі своїми клопотами й труднощами, життя. З найперших днів я брав участь у всіх культурних заходах, був ведучим, танцював, виступав з колективом. Усі враження, які ти отримуєш під час заходів, залишаються з тобою назавжди. Нові знайомства, атмосфера, переживання, прагнення до перемоги – це все те, що наповнює твоє студентське життя різними барвами. До речі, саме на проведені заходу посвяченому першокурсникам, я познайомився зі своєю майбутньою дружиною.